Я НЕ ЗНАЮ!

"- Я не знаю що мені треба! Я не знаю, що я знаю! Ніби розумію, ніби говорю, але розумію, що багато помилок..." і як це лікується.

Я НЕ ЗНАЮ!

- Я не знаю що мені треба! Я не знаю, що я знаю!    Ніби розумію, ніби говорю, але розумію, що багато помилок...

Розумію, що так буває у більшості тих, хто вивчає іспанську, і без помилок ніяк не обійтися.

Перша порада - це зрозуміти, що помилятися - це НОРМАЛЬНО! (Скажу лише тобі, що самі іспанці помиляються, тільки  тсссс, нікому не кажи).

Друга порада - якщо робиш часто одну і ту ж помилку, і ти це розумієш, чи інші тобі часто на неї вказують, то іншого варіанту немає, як записати її правильний варіант, повторити доти, доки не буде "відскакувати від зубів", "зазубрити" (знаю, знаю, не всім це слово подобається, але нам потрібен результат!).

І тут важливо вчити в контексті, придумти собі ситуацію чи діалог, де саме ти зможеш використати те, що вчиш.

Таке буває, шо підсвідомо створюєш таку ситуацію, щоб проявити свої правильні знання.

Найкраще ми знаємо те, що частіше за все повторюється: що частіше за все говоримо і чуємо.

Тож повторюй! Говори!

І не бійся помилятися, бо лише так навчишся.

Пам'ятай, що в іспанській мові ти - дитина. Так, справжнісінька дворічна дитина, яка вчиться говорити (от саме зараз згадай 2-3 річну дитину, яка що там белькоче).

Так, тут є і "повнолітні" в іспанській мові і дипломовані, але мова не про них, а про тих, хто лише почав, хто закинув, бо зневірився у собі.

Я тут, щоб тобі допомогти.

І заговори, щоб я тебе побачила.