Чому ти ще не заговорив іспанською, хоч вчиш її не один рік?
Багаторічний досвід викладання іспанської повторює одну й ту ж схему попиту курсів із бажанням "досконало володіти іспанською".
Чому ти ще не заговорив іспанською, хоч вчиш її не один рік?
Багаторічний досвід викладання іспанської повторює одну й ту ж схему попиту курсів із бажанням "досконало володіти іспанською".
Так, ніби за іншої умови нею говорити не можливо.
І ніхто й не задумується: а як це - досконало? Що це за знання такі повинні бути, які такі навички?
Багато хто думає, що прекрасно володіє рідною мовою (адже рідна мова з нами по життю: з пелюшок - колискові, в садочку - букви, в школі - граматика і екзамен, м'яко кажучи, - не завжди на відмінно).
А викладач вашої рідної на якому рівні знає? (в нього ще за спиню 5 років вивчення "рідної" в універі).
Та й це не важливо. Ви ж говорите з дитинства. Без граматики, не знаючи букв та не вміючи писати. Бо головне - це чути мову, наслідувати її (відтворювати) та говорити, говорити, говорити...
Резюмуючи: не шукай досконалості. Говорити з тим малим словниковим запасом, що вже маєш.
Слухай, читай, дивись та говори іспанською. Щоразу записуй те, чого не розумієш, по слову, по виразу, але щодня.
Збирай свою іспанську по краплині і говори, говори, говори...