Чому ти не розпочав свій бізнес? Через відсутність грошей чи через відсутність віри?

Чому ти не розпочав свій бізнес? Через відсутність грошей чи через відсутність віри?

Магія віри у бізнесі.

З дозріванням проекту www.elamigocubano.com виникає потреба допомогти людям, які одного разу мене вислухали або вислухають тебе і повірили мені чи тобі, зареєструвались на порталі, за що заплатили гроші, а потім «згасли», тобто нічого більше не зробили, або зробили дуже мало.

Спочатку мене багато хто критикував, та й досі критикують, що реєстрація на порталі (в проекті) є платною (але це буде темою наступної статті). Сьогодні я лише скажу, що однією з причин того, що активна участь у проекті є платною це те, що я хочу, щоб це було частиною цілком свідомого процесу, тобто, окрім того, що я зароблятиму на цьому гроші, мене дуже цікавить, щоб людина, яка увійшла в проект, повністю усвідомлювала свої дії.

Я хочу, щоб ця дія була результатом аналізу, а не імпульсу, від цього залежить, між іншим, чи це буде серйозним рішенням та надовго, а також, щоб ця людина платила щороку і все життя.

Серйозність рішення є дуже важливим, бо робити бізнес, вже, само по собі, є дуже серйозним, дуже особистим, дуже мужнім, дуже необхідним а також дуже важким рішенням, особливо тоді, коли ми його приймаємо не маючи вільних грошей, навіть не маючи жодних грошей, не маючи роботи, тобто без фінансової безпеки.

Кійосакі радить перш ніж починати інвестувати, спершу знайти собі роботу, але маю надію, що ця порада діє лише у випадку, якщо інвестуєш гроші, а не час, знання, зусилля, багато зусиль, тони зусиль, поїзда зусиль, танкери зусиль і все, що хочеш зусиль.

Щоб почати робити бізнес, або щоб створити бізнеси без грошей, потрібно багато речей, але хочу зупинитись сьогодні на тому, що треба мати віру в те, що ти робиш, треба мати багато віри, тони віри, поїзда віри, танкери віри і все, що хочеш віри і тут з’являється перший «магічний» момент, суть якого у тому, щоб «поміняти віру на гроші».

Корінь проблеми в тому, що бідні люди, як правило, не вірять в бізнес, не вірять в те, що роблять, не вірять навіть в себе, і, звичайно, не вірять нічому і нікому, що пов’язано з бізнесом, дуже важливо, щоб ви розуміли, що мова йде саме про віру в бізнес, а не будь-яку іншу віру.

Коли люди слухають мене вперше, коли я розповідаю про проект, як правило, вони «запалюються», вірять мені, але потім настає «час правди», і тоді, щоправда, не всі, але багато хто роблять дуже мало, або зовсім нічого не роблять, паралізуються та втрачають свій ентузіазм, і якщо ми перестаємо давати їм увагу, вони залишають проект і, можливо, можуть стати наклепниками проекту.

Вже є ознаки втоми та втрати віри у проект.

Почнімо з мене, так-так, з мене. Чи ви думали, що творця проекту не відвідують інколи такі почуття? Скажу вам, що відвідують і це відчуття не страху, а жаху.

Доброю новиною є те, що, з роками, я навчився боротися з тим «монстром», з цим гігантом, яким є втрата віри у те, що робиш.

Як я перемагаю того «монстра»?

1. По-перше, я його посилаю кілька раз до біса, потім посилаю до біса всіх, кого вважаю винним у всьому, тобто контролюючі органи, несправедливі закони, холод, працівників, мову, країну, де живу, і таке інше. Я це роблю для того, щоб здатися мужнішим, звичайно, це додає мені сили, бо я завжди перемагаю, я роблю це наодинці з собою, в душí, а так як мене ніхто не чує, то ніхто не відповідає, тоді я починаю вірити в те, що я стійкий і це мені допомагає. Ти звільняєшся від непотребу, виговорюєшся, розряджаєшся.
   
2. По-друге, коли я дуже роздратований, я, навіть, посилаю до біса самого себе, бо, часом, є так багато винних, що якщо не стримаєшся, то сам себе посилаєш так далеко…, що можеш не знайти дороги назад… .
   
3. По-третє, коли ти трохи спокійніший, як тоді, коли тобі однаково, з якого боку зійде сонце, починаєш згадувати, що одного разу ти мав віру, і якщо ти її мав колись, то куди зараз вона ділась, якщо ти не дурень.. і це добре, бо починаєш ставити під сумнів того «монстра».
   
4. По-четверте, на цьому рівні, ти згадуєш, що ти вже реально щось зробив, зробив якийсь крок у створенні свого бізнесу, і додає тобі сили те, що ти просуваєшся якось. Тобто, маленькі просування  помагають тобі знайти в собі сили, дають тобі віру.
   
5. Коли ти починаєш бачити у своїй історії свої досягнення, сповнюєшся силами і починаєш швидше діяти і починаєш робити ще одну справу, звісно, через імпульс, майже на автоматі, і, навіть, коли тобі все не дуже зрозуміло та ясно, що ти робиш, і не дуже усвідомлено, але ти все одно йдеш вперед.
   
6. Раптом тобі хтось дає по морді…, тобто, нагадує, що ти йому винен гроші… і цей хтось не є тобі зовсім чужим …, це твій друг, і, знаєш… знову з’явиться та чупакабра, вибач, хотів сказати депресія…, злий і страшний сірий вовк і в тебе знову повний памперс. Вже тоді ти починаєш розуміти, що треба щось робити і починаєш шукати рішення. Обдзвонюєш друзів, і хтось з них позичає тобі гроші, хоча це і погане рішення, але в кінці кінців рішення.

Це довгий процес, про який за раз не розкажеш, або розповідь може  втомити, тому я її омину.

Дивися, брате, віра не народжується за один день, це процес постійної консолідації, але вона є, і коли тобі дуже погано, це єдине, що може витягти тебе з ями. Ти починаєш вірити наосліп, і реально просуваєшся дуже далеко, але потім настає період втрати віри, що, в основному, є наслідком фізичного та морального виснаження, бо не справдились твої перші фінансові плани, що швидко заробиш гроші. І тому, коли захочеш послати все під три чорти, дай собі шанс, і скажи собі, що я зроблю це завтра, а не сьогодні, а завтра ти думатимеш вже зовсім по-іншому і, таким чином, врятуєш свій бізнес.

Процес набуття віри – це повільний процес, але цілком реальний, бо я через це пройшов і зараз проходжу ще раз. Ось дивись: вже кілька днів, як ніхто не реєструється на поталі і це мене турбує і для повного щастя кілька людей захотіли піти з проекту і забрати свої гроші за реєстрацію, як я це обіцяю на порталі.

В суботу ввечері мені подзвонила лідер системи багаторівневого мережевого маркетингу проекту, яка вже має більше, ніж 70 чоловік зареєстрованих під нею, і запитала, чи я приїду в неділю на виставку-ярмарок, яку вона організовує… і що тут скажеш… я зі своїм сином не бачився вже більше 20 днів, в суботу я закинув роботу і весь день ми вивчали правила та грали в «Монополію» і я сподівався, що неділю я проведу також з сім’єю… і я знав про цей захід, але забув… і що тут вдієш, я, в собі, послав цей проект разів сорок до біса, але не зміг залишити Ольгу саму, бо це було результатом її та моїх попередніх зусиль в дії, вона ж організувала все сама, і в мене не залишилось іншого виходу, як поїхати.

В неділю зранку я підхопився і помолився чотири рази, просячи у Бога допомоги та віри, щоб він дав мені сили змінити мій настрій, і, нарешті я вийшов з дому і по дорозі я продовжував себе заводити. Коли я приїхав, то в залі не було ні душі, лише вона та троє чи четверо людей, за якийсь час зникло світло. Коли воно знову з’явилося, то почали надувати надувну гірку для дітей, потім ми зрозуміли, що гірка не поміститься в такому положенні в приміщенні, то почали здувати її і нам треба було переставити всі крісла та столи, на це витратили кілька годин, я вимазав одяг, став схожим на божевільного, допомагаючи  їм, і, нарешті, все почалося.

А коли я побачив дітей 3-5 років, які танцювали сальсу та інші кубинські танці та робили хореографічні па, які розмовляли по-англійськи, ставили театральні сценки і т.п., а також їх вчителів, які ще самі, практично, діти, коли зал почав наповнюватися поважними дамами, які сказали, що хочуть брати участь у проекті, коли я побачив тих простих людей-учасників виставки, які почали свою співпрацю з проектом www.elamigocuabno.com та, завдяки йому, стають підприємцями, коли прийшов заступник мера міста, і сказав у неформальній обстановці, що зараз він повірив в нас і що буде нас підтримувати, дивись, і від того всього з’являються сили та повертається віра.

Це для мене було великим уроком, бо зрозумів, що проект житиме, навіть без мене, ця дівчина, про яку я напишу в іншій розповіді, бо вона на це сильно заслуговує, вже є підприємцем не лише за документами, а на ділі, її бізнес почав серйозно функціонувати і вона «завела» на підприємницьку діяльність вже, як мінімум, десятьох людей, і нещодавно виграла конкурс місцевої влади і їй дали державне приміщення за невелику орендну плату.

І так, від перемоги до перемоги, або краще від маленьких перемог до маленьких перемог, ми формуємось та закаляємось, бо немає іншого шляху для тих, хто немає грошей, щоб розпочати свій бізнес, але існує віра, і  це можливо, якщо ми її не втратимо.

Гаразд, про віру ми ще поговоримо іншим разом, прийшла мій секретар, і якщо ти не сильно віриш, то запрошую тебе поглянути ось на що http://elamigocubano.com/beauty/profile/5/ і побачиш, як до тебе повернеться віра.., бо, навіть якщо ти – жінка, вона тобі сподобається, мій секретар насправді красива, і не лише фізично.

Якщо тобі сподобалась дана стаття, а не лише секретар, поділись нею зі своїми друзями.

Як бачиш, мій друже (моя подруго), я виконую те, що кажу, я розповідаю тобі, як ми створюємо наш бізнес, і так, як відбувається в реальному житті, щоб ти міг знайти сили, щоб розпочати свій бізнес.

А що ти робиш для інших, щоб допомогти їм досягти фінансової свободи?

Ігнасіо Круз Рамос, творець та директор проекту www.elamigocubano.com

Сьогодні понеділок, 01.04.2013 р.